- черевце
- —————————————————————————————черевце́іменник середнього роду* Але: два, три, чотири черевця́
Орфографічний словник української мови. 2005.
черевце
Смотреть что такое "черевце" в других словарях:
черевце — я/, с. 1) Зменш. пестл. до черево. 2) Задня частина тіла у членистоногих тварин … Український тлумачний словник
ЧЕРЕВО — и чрево ср. брюхо, живот, тезево (кезево), пузо, брюшная полость, с нутром своим и с покровами. Раб чрева своего, обжора и сластоежка. От своего чрева гнет (врет). | Утроба женская. Плод, во чреве. Чрево все грехи скажет (беременность). | *… … Толковый словарь Даля
абдомен — а, ч. 1) анат. Черево. 2) зоол. Черевце … Український тлумачний словник
жовтобрюховий — а, е. 1) Прикм. до жовтобрюха. 2) У якого жовте черевце (брюхо) … Український тлумачний словник
ковалик — а, ч. 1) Зменш. пестл. до коваль. 2) Жук, який, перевертаючись зі спинки на черевце, видає характерний тріскотливий звук … Український тлумачний словник
рак-самітник — ра/ка самі/тника, ч. Один із видів десятиногих раків, що ховає своє черевце в черепашку і виставляє з неї тільки клішні та передні пари ніжок … Український тлумачний словник
шийка — и, ж. 1) Зменш. пестл. до шия. 2) Вузька частина якогось предмета. || Деталь у струнних інструментів, що прикріплена до корпусу і підтримує гриф. 3) Верхня звужена частина посуду. 4) Частина стовбура, стебла рослини, де коренева система… … Український тлумачний словник
бришок — шка, ч. Ол. Животик, черевце … Словник лемківскої говірки
